До бідної хатини одного селянина підійшов подорожній. Коли приспів час обіду, селянин зайшов в хатину, приніс чотири коржики і поклав їх перед подорожнім. Сам же поспішив назад, щоб принести йому ще і юшку чечевиці.

Коли селянин повернувся з юшкою, подорожній вже проковтнув всі коржики. Селянин знову заквапився до себе в хатину і приніс ще чотири коржики. Повернувшись, він побачив, що подорожній з'їв всю юшку. Знову пішов селянин за юшкою. Коли повернувся - не було коржиків. Так селянин разів десять ходив додому: тільки принесе одне, а подорожній тим часом вже покінчить з іншим.

Заморився селянин присів поряд з подорожнім і питає:

- Скажи, хлопець, куди ти шлях тримаєш?

- Чув я, - відповідає подорожній, - живе звідси недалеко майстерний лікар, хочу йому показатися.

- А що у тебе за хворобу? - поцікавився селянин. - Навіщо тобі знадобилося йти до лікаря?

- Апетит у мене поганий, - признався хлопець. - Може, дасть він мені які-небудь ліки, щоб у мене з'явився апетит.

- Що ж, це добре, - посміхнувся селянин. - Тільки виконай і моє прохання.

- Звичайно! А чого ти бажаєш? - запитав подорожній.

- Коли вилікуєшся, не ходи назад цією дорогою, піди іншою.