Жив на світі мудрець. Як побачить де стару ганчірку - підбере, а потім в чалму загорне, чим глибше заховає. Зовні чалма здавалася людям величезною і красивою, але ми-то знаємо: внутрішність чалми складало старе ганчір'я.

Ось якось вранці відправився мудрець на базар та по дорозі зіткнувся із злодієм. Зірвав злодій з мудреця чалму - і бігом! Радіє, що поживився, багату чалму дістав. А мудрець кричить йому услід:

- Ей, люб'язний! Розмотай чалму! Коли вона тобі і розмотаною сподобається, бери, не соромся, я тобі дарую її.

Зупинився злодій, почав чалму розгортати. Дивиться, всередині зовсім небагато добротної матерії, а інше все ганчір'я. Із зла порвав він чалму, а клаптики розкидав за вітром. І кричить мудрецеві:

- Не соромно тобі? Який злий жарт зіграв зі мною! Чи міг я думати, що така красива чалма всередині набита лахміттям?!

- Ти говориш розумно, - відповів мудрець, - але потрібно і тобі знати: не все те красиве, що блищить.