Жили-були чоловік і дружина, і було в них багато дітей. Одного разу дружина, яка завжди мучилася від того, що не знала, чим нагодувати дітей, вирішила втопити в річці трьох старших хлопчиків. Що задумала, то і зробила. Але два хлопчика з трьох вміли плавати і тому врятувалися. Потонув тільки молодший. Доплили брати до іншого берега і вийшли в тому місці, де жило чудовисько з шістьма головами. Старший брат був сміливіший молодшого й тому велів йому сховатися в чагарнику на березі, а сам вирішив піти подивитися, де вони тепер будуть жити. Перетнув він оброблені поля і прийшов до круглих хат.
Жили-були чоловік і дружина, і було в них багато дітей. Одного разу дружина, яка завжди мучилася від того, що не знала, чим нагодувати дітей, вирішила втопити в річці трьох старших хлопчиків.
Що задумала, то і зробила. Але два хлопчика з трьох вміли плавати і тому врятувалися. Потонув тільки молодший. Доплили брати до іншого берега і вийшли в тому місці, де жило чудовисько з шістьма головами.
Старший брат був сміливіший молодшого й тому велів йому сховатися в чагарнику на березі, а сам вирішив піти подивитися, де вони тепер будуть жити. Перетнув він оброблені поля і прийшов до круглих хат. Увійшов він у першу, найбільшу хижу, оглянув її і, переконавшись, що в ній нікого немає, став наводити порядок. Прибрав він
хатину і заходився готувати їжу. А ввечері з'явилося чудовисько, озирнулося навкруги, потягнуло носом і, відчувши чужий запах, прогарчало:
- Тут пахне людиною! Тут пахне людиною!
Хлопчик зовсім не злякався чудовиська, не втік від нього.
- Не бійся, не бійся, мій маленький, я не зроблю тобі нічого поганого. Ми будемо жити з тобою дружно! - Прохрипіло чудовисько.
Дуже задоволене, що помешкання його прибрано, чудовисько накинулося на їжу, яку приготував хлопчик. Воно жерло все зі страшною швидкістю. Один ковток - і вся їжа в горщиках з'їдена, другий ковток - і всі глеки порожні. І хлопчикові нічого не залишилося.
- А для себе, мій хлопчик, приготуй ще що-небудь! Тільки спочатку дай мені покурити трубку! А-а-а! - Позіхнуло чудовисько, проковтнуло трубку і завалилося спати.
На наступний день, коли чудовисько пішло, до хижі прийшов молодший брат. Обидва хлопчика старанно прибрали хатину і приготували їжу.
- Тут пахне людиною! Тут пахне людиною! - Вигукнуло чудовисько, відчувши незнайомий запах.
Увійшовши до хижі, воно спитало:
- Скажи, мій хлопчик, що ти робив сьогодні?
- Нічого я сьогодні не робив, я з'їв всю твою їжу і перебив весь посуд! - Зухвало відповів молодший брат.
- Як?! Ти нічого не робив, посмів з'їсти мою їжу і ще перебив весь посуд? - І розгніване чудовисько кинулося на хлопчика. Старший брат сховався від страху, а молодший став боротися з чудовиськом. У цей час у двері заглянула старенька, яка жила поблизу.
- Якщо ти не впораєшся з ним, розбий горщик, який стоїть он у тому кутку! У цьому горщику прихована сила чудовиська!
Хлопчик миттю схопив горщик, кинув його на підлогу, і горщик розбився. А чудовисько, втративши свою силу, впало.
- Бідні хлопчики, нема у вас ні батька, ні матері! - Співчутливо сказала старенька. - Послухайте моєї ради: відріжте у чудовиська голови. Візьміть їх із собою і там, де ви захочете жити, киньте їх на землю.
Хлопчики так і зробили. Відрізали голови у чудовиська, взяли їх з собою і відправилися світ за очі.
Йшли вони, йшли і прийшли на прекрасне місце - навколо ліс, широке поле, на якому можна було обробляти город, і річка з прозорою водою. Тут хлопчики й кинули голови чудовиська на землю. І одразу ж перед ними виникли будинок, сад, город і навіть широка дорога, яка вела в сусіднє село.
Мешканці з цього селища скоро дізналися, що поблизу оселилися якісь хлопчики. Люди завжди цікаві! Вони пішли подивитися на нових сусідів, а з ними разом вирушили і
батьки хлопчиків, які жили в цьому ж селищі. Але вони не впізнали своїх синів. Однак хлопчики їх впізнали і вирішили жити разом з батьком і братами. А матері вони сказали:
- Це ти хотіла нас втопити. Тому ми не станемо з тобою жити.
І мати, страждаючи від того, що всі відвернулися від неї з-за її жорстокості, незабаром померла з горя в повній самоті.