Раніше в щасливі часи жив на світі старий Хоредой. Мав він двадцять чорних баранів, що паслися на родючих лугах, а крім того - двох гнідих жеребців, один з яких був відмінним скакуном, а інший кульгав на обидві передні ноги.

Всього вдосталь було у старого Хоредоя, і жив він, турбот не знаючи. Трапилося одного разу так, що краща з вівець його стада принесла біле ягня. Не відразу Хоредой відмітив приплід в отарі. Тим часом прилетіли два ворони і виклювали у ягня очі.

Розсердився старий, сів на скакуна, кинувся за воронами, наздогнав їх і, вирвавши у кожного по одному оку, вставив ягняті замість виклюваних. Стало ягня бачити краще колишнього. А ворони полетіли до Есеге-малану з скаргою: мовляв, виколов нам старий очі, наздогнавши нас на своєму швидкому скакунові.

Розгнівався Есеге-малан на старого і послав дев'ять вовків з'їсти швидконогого скакуна. Але старий відчув недобре і заховав скакуна, а на його місце прив'язав кульгавого жеребця. Прийшли вночі вовки і з'їли кульгавого. Тільки вони побігли, старий сів на скакуна і миттю наздогнав сірих, які бігли мляво після ситної їжі. Зняв старий шкури зі всіх дев'яти вовків, залишивши лише пензлики на хвості, і вернувся додому.

Завили вовки і кинулися до Есеге-малану з скаргою: спустив, мовляв, старий зі всіх шкури, після того, як з'їли ми у нього помилково поганенького жеребця замість скакуна.

Більше за все розгнівався Есеге-малан, призвав дев'ять шулмусов і наказав їм привести Хоредоя. А старий заздалегідь закрив всі ворота на замки, всі двері на засови. Прийшли шулмуси, сунулися у ворота, та марно! Міцні засови і замки у старого Хоредоя! Ходять шулмуси уздовж огорожі, заглядають в щілині, а увійти не можуть. Щоб відвадити непрошених гостей, закип'ятив Хоредой казан води і виплеснув на злу нечисть.

Скрикнули дев'ять шулмусів і побігли скаржитися Есеге-малану: мовляв, обшпарив нас шкідливий старий крутим кип'ятком.

Вийшов з терпіння Есеге-малан, сів на хмару і полетів до Хоредоя, щоб громом і блискавкою покарати його за нанесені образи та непокірність.

У старого Хоредоя - своя голова на плечах. "Якщо я гінців Есеге-малан образив, - думає він, - то чи не з'явиться в моєму будинку саме божество?" Приготував старий дев'ять казанів тарасуна, зловив білого барана для жертвоприношення і вийшов на вулицю зустрічати небесного гостя.

Ось прилетів на хмарі Есеге-малан, побачив, що Хоредой приготувався зробити жертвопринесення, і божественний гнів його охолов.

- Навіщо ти, старий Хоредой, вирвав по одному оку у моїх воронів? - запитав Есеге-малан, спустившись на землю.

- Хіба ти не знаєш, що вони виклювали очі у білого ягня, призначеного тобі в жертву? - говорить Хоредой.

- А чому ти зняв шкури з дев'яти моїх вовків, яких я послав з'їсти твого коня?

- Але ж вони з'їли не того коня, якого ти їм велів з'їсти, - відповідає Хоредой.

- А чому ти обшпарив кип'ятком дев'ятеро моїх шулмусів, посланих за тобою?

- Звідки мені знати, що це твої посланці. Аж надто по-злодійски вони поводилися. Ось я їх і обшпарив.

Залишився Есеге-малан задоволений відповідями Хоредоя, прийняв його жертвопринесення і вернувся на небо. А старого з тих пір ніхто не кривдив.


1 Есеге-малан - ім'я одного з верховних божеств шаманського пантеону.
2 Шулмус (шолмос, шумус) - біс, д'явол, нечисть.
3 Тарасун - молочна горілка.