У давнину жив в Англії один лицар. На щиті у нього був зображений страшний крилатий дракон.
Одного разу лицар полював далеко від Глостера і заїхав в ліс, де водилося багато кабанів, оленів і інших диких звірів. У лісі посеред поляни стояв горбик, дуже невисокий, в людьский зріст. На нім завжди відпочивали лицарі і мисливці.
Але місце це було не просте, а чарівне. Піднятися на горб можна було тільки поодинці, без супутників.
Коли лицар їхав по лісу і був вже недалеко від чудового горба, йому зустрівся дроворуб. І лицар почав його розпитувати про цей горб.
- Піднімися на горб поодинці, - порадив лицареві дроворуб, - і скажи, ніби говориш комусь:
"Хочу пити!" І негайно перед тобою з'явиться виночерп з світлим лицем і в багатому темно-червоному одязі. Він протягне тобі великий ріг, прикрашений золотом і самоцвітами, - як в давнину прикрашали роги наші предки. Ріг буде по самі вінця повний невідомим запашним напоєм. Пригуби його і покинуть тебе спрага і втома і, якщо ти вибився з сил, сили повернуться до тебе. А коли ти осушиш ріг до дна, виночерп протягне тобі рушник обтерти рот і, не чекаючи ні питань, ні подяки, зникне.
Лицар з крилатим драконом на щиті тільки посміявся розповіді дроворуба.
"Невже знайдеться такий дурень, - подумав він, - що, одного разу побачивши такий прекрасний ріг, не спробує їм заволодіти!"
Того ж дня лицар повертався з полювання втомлений, пригадав він про чудовий горб і чарівний ріг. Відіслав своїх супутників і, як навчив його дроворуб, один піднявся на горб в голосно сказав:
- Хочу пити!
І негайно - як і передбачав дроворуб - з'явився виночерп в темно-червоному одязі і протягнув йому великий ріг, багато прикрашений коштовним камінням.
Жадоба охопила лицаря, коли він побачив цей скарб, тут же прийняв він рішення викрасти ріг.

Випив лицар весь напій до краплі, але замість того щоб повернути ріг виночерпієві, як личило благородному панові кинувся вниз з горба і кинувся бігти.
Важка кара спіткала цього лицаря, що носив на своєму щиті крилатого дракона, але втратив свою рицарську честь і викрав чарівний ріг!
В ті часи сам граф Глостерській не раз піднімався на чарівний горб, щоб утамувати жадаю з чарівного рогу і відпочити. І ось він дізнався, що ганебний лицар порушив цей добрий звичай. Граф напав на викрадача в його ж замку і убив його в чесному бою, а чарівний ріг забрав. Але - на жаль! - граф не повернув скарби чарівникові-виночерпієві, а віддав його своєму государеві і повелителеві королеві Генріху Старшому.
І з тих пір, хоч весь день стійте на чарівному горбі і повторюйте: "Хочу пити!", - вам вже не пощастить пити з чарівного рогу.