Жив в одному аулі хитрун Алдар-косі. Очі у нього були гострі, ноги швидкі, руки моторні, а розум ще меткіший. Любив Алдар-косі пожартувати і посміятися, особливо над дурнями і скнарами. Багатства у нього не було, але хитрістю він не раз здобував собі на обід жирного барана.

Жатыр-бай був людиною жадібним і дурним. Стада у нього були великі: почне лічити удосвіта, а закінчить на заході. Прийшов до нього якось Алдар-косі і говорить:

- Поважний бай, є у мене два рублі, а гаманця немає. Ходжу, тримаю гроші в руці – рука втомилася. Хочу я від цих грошей позбавитися. Чи не допоможеш ти мені?

- Давай, давай, допоможу! – зрадів бай. – Скажи тільки, як?

- Продай мені за два рублі якого-небудь поганенького козеня, – говорить Алдар-косі.

Подумав, подумав бай: “Ну що ж, можна продати”. Зловив в стаді кривеньке козеня, худе ледве живе і подає Алдару Косі :

- Ось бери, хоч і жалко дешево віддавати. Хороше козеня. Давай два рублі!

Алдар-косі узяв козеня, а гроші в кулаці тримає:

- Знаєш що, поважний бай. Я передумав. Бери два рублі і козеня на додачу, а мені дай ягня.

“Що ж, не погана справа, – подумав бай: – два рублі та ще козеня на додачу!” – і пішов ловити ягня. Зловив найменьше і подає Алдару-косі:

- Ось, бери. Хороше ягня. Давай плату.

Алдар-косі узяв ягня, а гроші в кулаці тримає і козеняти з рук не випускає:

- Знаєш що, поважний бай. Я передумав. Бери два рублі, козенята і ягня на додачу, а мені дай козу.

“Непогана справаа, – подумав бай: – два рублі та козеня, та ще ягня на додачу”. І пішов ловити козу. Зловив найхудішу і подає Алдару-косі:

- Ось, бери, хороша коза. Давай два рублі, козенята і ягня.

Постій, постій, поважний бай! – говорить Алдар-косі:
– Я передумав. Бери два рублі, козенята, ягня і козу на додачу, а мені дай тільки одного барана, але дозволь мені самому його вибрати.

“Ось ця угода вигідніша за всіх! –зрадів бай: – Два рублі, козеня, ягня та ще коза на додачу – і все це за одного барана!” І говорить Алдару-косі

- Що ж, вибирай!

Вибрав Алдар-косі собі найбільшого, жирного барана, віддав баєві два рублі, козеня, ягня і козу на додачу, звалив барана на плечі і пішов, а бай Жатыр-бай сміявся, потираючи руки:

Ну і дурень же Алдар-косі! Стільки добра віддав за одного лиш барана!

Так і не зрозумів бай, хто з них в дурнях залишився.