Давно колись в степу жив багатий казах Едельбай. У нього були три сини. Два старших він оженив. Прийшла черга молодшого, Жандаулета.

Для самостійного життя потрібні кмітливість. Щоб випробувати сина, Едельбай наказав йому погнати на базар сорок козлів і, не продаючи цих козлів, купити сорок аршин ситцю. Довго думав Жандаулет, але здійснити цьої справи не зміг. Діставшись до міста, він просився до одного казаха-бідняка на нічліг. Під час вечері з господарем він розповів про завдання батька. Дочка господаря, красива дівчина, вислухавши його, сказала:

— Вирішити завдання дуже легко. Потрібно зняти з козлів роги, продати їх і купити ситцю.

Жандаулет так і поступив. Але батько не повірив, що син сам вирішив завдання, і допитався, як була справа. Довідавшись як все було, Едельбай не постояв за калимом і одружив сина на мудрій дівчині, вважаючи, що дурному чоловікові потрібна мудра дружина.

Через деякий час Едельбай відправився в місто. Він запитав перед поїздкою невісток: кому що купити?

Старша просила купити їй скриню з дзеркальними стінками всередині, середня — килим з красивим візерунком, а молодша сказала:

— Мені подарунків не треба. Про одне прошу — візьміть цю сумку і, не розглядаючи, що в ній знаходиться, привезіть назад.

Здивувався Едельбай, але все таки узяв сумку невістки. По дорозі назад він дуже зацікавився цією сумкою, але коли побачив в ній обгризені кістки овець, дуже розсердився на молодшу невістку і розкидав кістки по степу. Зараз же на Едельбая напали розбійники. Едельбай запропонував їм викуп — десять старих верблюдів і пядесят верблюдів. Розбійники погодилися звільнити Едельбая і повернути йому караван.

І ось коли розбійники відправилися в аул за верблюдами, то їх ватажок запитав Едельбая:

— Ми давно за вами стежимо, але вас було сорок одна людина, і подолати вас було неможливо. Скажи, будь ласка, куди зникли твої охоронці?

Тут тільки Едельбай зрозумів, що кости в сумці були чарівними. Коли розбійники з'явилися в аул за викупом, молодша невістка розгадала натяк Едельбая на молодих і старих верблюдів. Вона покликала до себе десять наймудріших людей аулу і вони вирішили не давати розбійникам викупу, а на виручку Едельбая послати пядесят кращих молодих жігитов.

Так, завдяки мудрості дівчини, Едельбай був виручений, а розбійники перемеожені.