Сер Майкл Скотт з Балвері був найбільшим магом, або, як ще говорять, чарівником, яких тільки знала Шотландія.

Розповідають, що вірними слугами його були духи пекла, причому одного з них подарував Скотту сам сатана в обмін на його тінь.

Навіть вороний скакун сера Майкла був не простий, а чарівний.

Трапилося одного разу, що король Шотландії Олександр III послав сера Майкла до двору французького короля з важливим дорученням: добитися деяких поступок, на які король Франції не хотів погоджуватися.

- Я б порадив вашій величності переглянути ваші вимоги, - строго сказав сер Майкл французькому королеві.

Але король Франції нічого не знав про велику силу сера Майкла Скотта і аніскільки не злякався загрози, що прозвучала в його голосі. Він тільки похитав головою.

- Даю вам декілька хвилин на роздумі, поки мій вороний кінь не ударить тричі копитом біля воріт вашого замку, - сказав сер Майкл.

Король і його наближені так і порснули із сміху від слів цього заморського вискочки. Проте сміх їх потонув в гучній луні - це вороний кінь сера Майкла ударив копитом по кам'яній мостовій перед комірами замку.

І тут же у відповідь задзвонили дзвони по всій Франції. Чесні люди, розбуджені дзвонами, схопились з своїх ліжок, розбійники з великої дороги всі поховалися, а що гуляки не встигли пригубити вино, так і застигли з кубками в руках. Навіть птахи попадали з своїх кубел. Всі розмови в країні замовкли: неможливо було розчути ні слова в такому дзвоні і гуркоті.

Дзвони перестали дзвонити, тільки коли вороний кінь сера Майкла удруге ударив копитом по кам'яній мостовій.

Від другого удару струсились високі башти королівського замку.

- Досить! - закричав король.- Я передумав! Скажи своєму панові, що я на все згоден.

У відповідь сер Майкл низько поклонився французькому королеві, щоб заховати задоволену посмішку.

Що і говорити, король Олександр мав всі підстави бути тисячу разів вдячним своєму посланникові.