Наймит і пан

Було це давно. Бідняк став проситися до багача на службу.

— Робітники мені потрібні, але що ти вмієш робити? — запитав вельможа.

— Я варити і пекти можу, копати, молотити, худобу пасти,— відповів бідняк.

— А яку ти плату бажаєш за свою службу у мене за рік?

— Та небагато. Будете мене одівати, годувати та дванадцять рублів на рік давати.

Багачу сподобалось, що бідняку багато платити не треба, і взяв його до себе на службу.

На другий день, лише почало світати, встали всі слуги, а потім піднялись і господарі. Дивляться, а нового робітника не видно. В полудень господар розізлився, пішов будити нового наймита. Відкрив двері, дивиться, а той сидить голий, склавши руки, на постелі.

— Це ти мені так служиш? А наймит відповідає:

— Пане, я тебе з самого ранку чекаю, а ти, очевидно, забув про нашу умову.

— Яку умову?

— Так ти ж обіцяв, що мене вбирати і годувати будеш, так ось я жду, коли ти прийдеш мене вбрати і нагодувати.