Англійскі казки (49)
Азербайджанські казки (13)
Австрійські казки (5)
Адигейскі казки (12)
Албанські казки (9)
Афганські казки (9)
Башкирські казки (9)
Бірманські казки (10)
Боснійські казки (19)
Бурятські казки (14)
В'єтнамські казки (9)
Угорські казки (14)
Казахські казки (18)
Калмицькі казки (7)
Мадагаскарські казки (13)
Польські казки (31)
Словенські казки (13)
Тибетські казки (14)
Українські казки (96)
Чеські казки (11)
Чувашскі казки (9)
Шотландські казки (14)
Японскі казки (46)

Якщо ви помітили помилку в матеріалі, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter щоб відправити повідомлення
Про долю, розум, та щастя...
Про героїв та подвиги
Про пригоди та дива
Про звірів
 

 
... про тварин
 
короткие стрижки женские . Учись продавать в интернет - Тренинги для менеджеров отдела продаж.
 





 
 

Казка - українською » Українські казки » Про долю, розум, та щастя...

Мужик пана надурив

Іде чоловік з сокирою, а бариня сидить під вікном.

— Чим ти,— пита,— мужик, занімаєшся?

— То де діжку,— каже,— наб'ю, де дров нарубаю.

— Наймись до мене.

— Та й найміть.

— Ось набий мені цю бочку,— каже і дає йому уперед гроші.

Він узяв ту бочку порубав, у круг на дрова склав та й пішов собі.

Приїздить пан, побачив ту бочку.

— Що се,— пита,— таке?

— Та се, душенько, мужик надув.

— От я запряжу тройку коней, так я його дожену.

Побіг скоро і догнав. А мужик побачив його та й став у гречці під дубом, наче держить того дуба. Пан і питає його, що «ти не бачив, не йшов тут мужик з сокирою?»

— Ні,— каже,— бачив.

— А що, я його дожену?

— Ні, ви, пане, не доженете; якби я, то я б вашими кіньми догнав.

— Так бери коні, дожени.

— Давайте сто рублів та постійте, оцього дуба подержте.

От пан став під дуба, аж пнеться та держить його, а того чоловіка і слиху нема. «Обманив, сякий-такий! Постій же, я тобі гречку витолочу, скину дуба».

Одскочив з-під дуба: «От-от упаде!», а дуб і не зворухнеться. «А надув! Вернусь, ще возьму тройку коней, я його дожену». Наздоганя того чоловіка вже на другій тройці.

— Чи не бачив ти,— пита,— тут такого-то чоловіка?

— Ні,— каже,— бачив.

— Що ж, я його дожену?

— Ні, ви не доженете, а якби я вашими кіньми, то б догнав.

— Так бери та дожени.

— Ніколи, пане, треба солов'я стерегти.

А він як ото забачив пана, накрив «золото» шапкою та й стоїть.

— На тобі сто рублів, біжи дожени його, а я твого солов'я постережу.

Узяв той і коні, і гроші, тільки його і бачили. А пан ждав, ждав та: «Надув і цей! От я йому дам». Як учеше кулаком по шапці... «Тьху!» Вернувсь, ще одного коня взяв, знов наздоганяє його, а він у дупло вліз та й виглядає відтіля.

— Чи ти не бачив,— питає,— тут такого-то чоловіка?

— Бачив,— каже.

— Що ж, я його дожену?

— Ні, пане, не наздоженете. Якби я вашим конем, я б догнав, треба ось у дуплі сидіти.

— Дожени,— каже,— я тобі заплачу і у дуплі за тебе посижу. Поліз пан у дупло, а чоловік на коня та й подавсь. А пан сидів, сидів у дуплі та там і пропав.
 
 
Подібні казки:

 

Додано: 7 листопада 2009

:kazkar

Переглянуто: 801

 (голосів: 4)
Комментарі (0)  До друку
Добавление коментария
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:
Код:
оновити код
Введите код



 
© uft.org.ua 2009
Система Orphus