Як пастух перехитрив царівну
У царя була дочка небаченої краси і незвичайного розуму. Багато женихів приходило просити її руки, але жоден з них не міг зрівнятися з царівною розумом. І тоді цар оголосив по всіх землях, що видасть доньку за того, хто загадає їй три загадки, які вона не зуміє розгадати. Але і в інших царствах-державах не знайшлося гідного нареченого. Про незвичайну царівну почув пастух з Карпатських гір.
У царя була дочка небаченої краси і незвичайного розуму. Багато женихів приходило просити її руки, але жоден з них не міг зрівнятися з царівною розумом. І тоді цар оголосив по всіх землях, що видасть доньку за того, хто загадає їй три загадки, які вона не зуміє розгадати.
Але і в інших царствах-державах не знайшлося гідного нареченого.
Про незвичайну царівну почув пастух з Карпатських гір.
- Що за диво живе в царських палатах? А раптом я перехитрю її і візьму собі за дружину?! - Сказав пастух товаришам.
З цими словами сів пастух на коня і поїхав до палацу. Захотілося йому води попити. Приліг біля колодязя, зачерпнув води шапкою і п'є. Поки пив, кінь хліб у торбі з'їв.
"Є одна загадка!" - Подумав пастух і поїхав далі.
В темному лісі збився з дороги. Став до дерев придивлятися, з якого боку мох росте, щоб дорогу знайти. Знайшов і подумав:
"Є друга загадка!"
І поїхав далі. Дуже хотілося йому знайти у лісі ще й третю загадку. І бачить пастух мисливця, який цілиться в зайця.
"Є й третя загадка!" - Зрадів хлопець.
Минуло багато днів, багато ночей, поки добрався пастух до царського палацу.
- Приїхав я, добрий цар, дочку в тебе сватати!
- Мою дочку? - Здивувався цар.- Багато хто хотів мати її своєю дружиною, та ума-розуму у них не вистачало!
- А я засватаю!
Цареві сподобався хлопець, і звелів він відкрити перед пастухом царські ворота. Привели його до царівни. Вона навіть не глянула на пастуха. Каже:
- Слухаю твої загадки!
- Перша загадка: хліб з'їв коня.
Скільки не гадала царівна, розгадати не могла.
- Не знаю! - Каже.
- Хліб з'їв коня, царівна моя, це так: був у мене кінь, я заслужив його за багато років роботи. Раз з'їв він хліб з моєї торби, а хліб був отруєний. От і загинув мій бідний кінь - виходить, його хліб з'їв.
Вислухала царівна небилицю і сказала, що таке могло бути.
- Хороша загадка. Я б ніколи не розгадала.
- Друга загадка: глухі й сліпі, а дорогу показують. Думає царівна, думає і знову не може розгадати.
- І цю не розгадаю.
- Це дерева, царівна, - відповів пастух. - Ми в лісі по деревах дізнаємося, де північ, а де південь.
Знову погодилася царівна, що загадка правильна.
- Яка ж третя загадка? - Запитує вона.
- Є й третя: м'ясо втекло, а залізо залишилося на місці.
Скільки не ламала голову розумна царівна, але розгадати і третю загадку не змогла.
- І цього не вгадаю зізналася дівчина.
- Мисливець стріляв у зайця - говорить хлопець. - Заєць втік, а мисливець з рушницею залишився на місці.
Хотів цар чи не хотів, але віддав дочку за простого хлопця з Карпатських гір, який був розумніший за царських синів.