Якось порося — а звали його Ікар, — прийшло до Чарівного Джерела і попросило:
— Виконай, будь ласка, моє бажання.
Поросяті давно вже хотілося навчитися літати. Недарма його звали Ікар.
— Якщо тобі дуже хочеться, я можу зробити так, що ти полетиш, — сказало Чарівне Джерело. — Тільки для цього тобі спочатку треба перетворитися на птаха.
— Ні, я хочу бути поросям. Поросям, яке вміє літати, — сказав Ікар.
— Але поросята не можуть літати, — заперечило Чарівне Джерело.
Ікар дуже засмутився і пішов додому.
По дорозі він думав тільки про одне: як йому все ж таки навчитися літати.
На другий день, рано вранці, він вирушив до лісу і попросив кожного птаха дати йому по пір’їні. Ну звичайно, вони йому дали.
— Напевно, ти хочеш навчитися літати? — запитали вони.
— Так, — відповів Ікар.
Він склеїв пір’я воском, і вийшли крила. Потім піднявся на верхівку гори біля самого берега моря. За ним слідом туди піднялися кішка, мишка, пташка і два кролики, ціла компанія жуків і навіть равлик — всім хотілося побачити, що в нього вийде.
Ікар прив’язав крила, змахнув ними і полетів. Оце було щастя! І всі глядачі теж раділи, а найменший жучок мало не помер від захвату.
Ікар піднявся високо-високо, майже до самого сонця.
— Оце порося! Оце молодець! — нахвалював він сам себе. — А Чарівне Джерело ще казало, ніби поросята не можуть літати. Можуть!
Але від сонячного жару віск розтопився, і крила розлізлися по пір’їнці та полетіли вниз. А слідом за ними і саме порося. Воно кілька разів перевернулося в повітрі і впало у море.
Бідолашний Ікар зовсім змок. Добре ще, що він щасливо доплив до берега і кинувся бігом додому, до мами.
— Не журися, мій маленький Ікаре, — сказала йому мама, — адже ти все ж таки ЛІТАВ! — І вона міцно обійняла його.
Усі друзі прийшли до нього в гості, і мама приготувала їм чай з тістечками і джемом.
Пізно ввечері Ікар побіг до Чарівного Джерела. Він перехилився через край і, дивлячись на крихітний шматочок води на самісінькому дні, сказав:
— Ти правий, поросята не можуть літати. — І по його щоці скотилася сльоза.
— Вище голову, — сказало Чарівне Джерело, — ти все одно молодець!