Пошила стара з села Хєльмєли товсту ковдру своєму чоловікові, тільки ковдра вийшло коротка, і вранці старий поскаржився, що всю ніч мерзли у нього ноги.
– Що за біда, зараз виправлю, – відповіла стара.
Відрізала вона верхню частину ковдри і пришила її знизу. Потім покрутила ковдру в руках, подумала і ще шматок відмахала ножицями – пришила і його по низу ковдри. І кличе чоловіка:
– Тепер тобі, старий, буде тепло, ноги не замерзнуть. Я ковдру подовжила, пришила знизу два великих шматка.
Нічого не відповів старий. А що тут скажеш, якщо ковдру подовжувалося двічі? Ноги, правда, у нього як і раніше мерзли.