Донька Сака, наближається час моєї смерті, – сказав Анес своїй дружині. – Поклич синів, нехай прийдуть і вислухають мої останні настанови.
Дружина покликала синів.
– Синку, – звернувся Анес до старшого сина, – більше вникай в свою справу, витрат у тебе багато, в цьому році не починай будувати будинок.
– Ні, – втрутилася дружина, – що б не сталося, але будинок потрібно починати будувати в цьому році.
– А ти, – звернувся Анес до середнього сина, – одружуйся тільки тоді, коли закінчиш навчання.
– Ні й ні, – рубала як шабля жінка, – в наступному місяці буду його женити.
– Дочка Сака, – сказав Анес, – якщо вмираю не я, а ти, то говори за мене, я буду мовчати.