Жив-був велетень. З’їв він сім мисок каші, випив сім кухлів молока, та все одно залишився голодним. Ось відправився він пошукати, чим би йому ще поласувати. Зустрів він на своєму шляху корову.
— Здоров, корова рогата! — каже велетень. — З’їв я сім мисок каші та сім кухлів молока і тебе з’їм!
— А я втечу, — відповідає корова.
— А я наздожену, — сказав велетень і з’їв її.
Пішов він далі і зустрічає телятко.
— Здоров, теля! — каже велетень. — З’їв я сім мисок каші та сім кухлів молока, з’їв корову рогату і тебе, теля, з’їм!
— А я втечу, — каже теля.
— А я наздожену, — сказав велетень і з’їв його.
Йде він далі і зустрічає лисицю.
— Здоров, лисичко-сестричко! — каже велетень. — З’їв я сім мисок каші та сім кухлів молока, і корову рогату, і теля, і тебе, лисицю, з’їм!
— А я втечу, — відповідає лисиця.
— А я наздожену, — сказав велетень і з’їв її.
Пішов він далі і зустрів коня.
— Здоров, кінь! — каже велетень. — З’їв я сім мисок каші та сім кухлів молока, і корову рогату, і теля, і лисичку-сестричку, і тебе, коня-трударя, з’їм!
— А я втечу, — відповідає кінь.
— А я наздожену, — сказав велетень і з’їв його.
Йде він далі і бачить — п’ять землекопів яму копають.
— Здоров, землекопи! — каже велетень. — З’їв я сім мисок каші та сім кухлів молока, і корову рогату, і теля, і лисичку-сестричку, і коня-трударя, і вас, землекопів, з’їм!
— А ми втечемо, — відповідають землекопи.
— А я наздожену, — сказав велетень і з’їв їх.
Пішов він далі і бачить — сім дівчат весело танцюють.
– Здоров, танцюристки-реготухи! — каже їм велетень. — З’їв я сім мисок каші та сім кухлів молока, і корову рогату, і теля, і лисичку-сестричку, та коня-трударя, і п’ять землекопів і вас, танцюристок, з’їм!
— А ми втечемо, — відповідають дівчата.
— А я наздожену, — сказав велетень і з’їв їх.
Йде він далі і бачить — білка по дорозі стрибає.
— Здоров, білка-перестрілка! — каже велетень. — З’їв я сім мисок каші та сім кухлів молока, і корову рогату, і теля, і лисичку-сестричку, і коня трударя, і п’ять землекопів, і сім танцюристок-реготух і тебе, білку, з’їм!
— А я втечу, — відповідає білка.
— А я наздожену, — сказав велетень.
Та тільки білка стриб на високу сосну, на саму верхівку. Задер велетень голову подивитися, куди ж вона поділася, побачив сонце і тріснув. І вийшли назовні: сім танцюристок-реготух, і п’ять землекопів, і кінь, і лисичка-сестричка, і теля, і корова рогата, і молоко та й каша, ось і вся казочка наша.