Жив собі в одному селі бідний чоловік Гриць. А пан у тому селі був такий лютий і жадібний, що з людей по три шкіри дер: змушував і вдень, і вночі на своїх полях працювати, не даючи й хвилини перепочинку.
Якось пішов Гриць до своєї порожньої комори, аж чує – у кутку щось шарудить. Накинув він старий мішок і спіймав щось вертке. Витягає на світло, а то – справжнісінький чорт! Малий, волохатий, із ріжками, хотів останні зернини вкрасти.
Схопив його Гриць за хвоста та й каже:
– А, попався, капоснику! Тепер я тебе свяченою водою скроплю!
Запищав біс:
– Не губи, чоловіче! Відпрацюю тобі що завгодно, тільки відпусти!
– Роботи в мене своєї катма, а от панської – на сто років наперед, – хитро примружився Гриць. – Зробимо так: підеш замість мене до пана в найми. Зробиш усю роботу – пущу на всі чотири вітри.
Насунув Гриць на біса велику шапку, щоб ріжки сховати, дав довгу свиту, щоб хвіст не теліпався, і повів до маєтку.
Пан, побачивши нового наймита, хижо потер руки:
– Значить так: до вечора маєш викорчувати цілий ліс, зорати те поле і пшеницю посіяти. Не встигнеш – накажу відшмагати батогами!
Чорт тільки хихикнув. Вийшов у поле – як свисне, як тупне ногою! Закипіла робота. Дерева самі з корінням вириваються, плуг землю крає, як масло, зерно золотим дощем у борозни лягає. Ще сонце не сіло, а річна панська робота була повністю закінчена.
Приходить нечистий до маєтку, вибиває двері ногою:
– Готово, пане! Давай мені роботу на завтра, та плати за сьогодні! І плати багато, золотом! А як не заплатиш – я тебе самого в плуг запряжу!
Пан глянув у вікно – лісу нема, поле зоране. Глянув на наймита – а в того з-під шапки дим іде, ікла стирчать, і хвіст лавку ламає. Зрозумів скнара, з ким справу має, і злякався так, що аж побілів.
Кинув він чорту ключі від скарбниці, скочив на найшвидшого коня і втік із села світ за очі, щоб його душа цілою лишилася.
Чорт забрав золото, підморгнув Грицеві та й провалився крізь землю – бо з таким жадібним паном навіть бісу було моторошно. А селяни розділили панське добро, забрали свої землі та й стали жити вільно і щасливо.