Якось тигр на ім’я Сем лежав на ліжку і міцно спав.
Пекло сонце, день був задушливий, але Сем спав спокійно. Він був такий ледар, що міг проспати хоч цілісінький день.
В цей час повз нього проповзав жук Вільям.
– У-ух, оце ліжко! Яка краса!
Він заліз у ліжко і ліг поруч із Семом. Згодом він теж заснув.
Коли Сем прокинувся, він дуже здивувався, побачивши поруч Біллі (так пестливо називали Вільяма). Він не любив, щоб до нього в ліжко заповзали жуки. І, набравши побільше повітря, він дмухнув на жука. Вільям одразу прокинувся.
– Як сьогодні вітряно! – подумав він та вчепився усіма своїми лапками за простирадло.
Сем дмухнув сильніше, але видути Вільяма з ліжка все одно не вдалося.
Тоді він вирішив: “Якщо я його лизну, він, напевно, подумає, що пішов дощ, виповзе з ліжка і побіжить додому.”
І тигр лизнув жука.
– Ой, здається, дощ пішов! – сказав Біллі, але, замість того щоб виповзти, забився глибше.
Бідолаха Сем! Не вдалося йому прогнати Біллі зі свого ліжка. І він подався лісом до будинку, де стояв бульдозер.
Його звали Батч.
– Батче, допоможи мені, будь ласка, вигнати з ліжка жука! – попросив його Сем.
– Із задоволенням! – сказав Батч.
Вони пішли до того місця, де стояло ліжко Сема, і Батч спробував вигнати Біллі з ліжка.
Але Біллі тримався міцно. Навколо зібралися всі лісові звірі, щоб подивитися, як Батч виганятиме Біллі.
Боротьба зав’язалася жорстока. Батч виганяв, а Біллі не виганявся. Цей його сюди, а той – назад!
Нарешті все-таки вигнав. І Біллі помчав додому, щоб розповісти братам і сестрам про свою велику битву з Батчем-бульдозером.
А Батч так втомився від боротьби, що, помітивши чисту зручну постіль тигра, подумав “Треба трохи відпочити!”
Як же це розлютило Сема! Коли жук заповзе у ліжко – це ще сяк-так, але бульдозер – це вже занадто!
І Сем побіг по воду та мастило, поставив те й інше не дуже далеко від ліжка, а потім розбудив Батча.
– Ти, певно, зголоднів, Батче? – запитав Сем.
– Звичайно, – відповів Батч.
– Он там стоїть свіже мастило і вода, – сказав Сем.
Батч дуже зрадів. Він жваво вискочив з ліжка і побіг пити мастило і воду.
Не встиг він вискочити, як Сем негайно сам заліз у ліжко.
– Нарешті я у своїй власній постелі! – зітхнув він. – Тепер можна поспати!
Він з’їв у ліжку бутерброд, запив молоком і заснув.