Жив собі на краю села один сім’янин. Хоч і був добрим господарем, але любив випити з кумом чарку-другу. Та на біду частенько.
Була у нього донька на виданні. Як то часто буває, батько не пускав її на вечорниці. От і цього разу батька довго не було від кума і дочка вирішила піти до подруг. Вийти на вулицю, щоб ніхто не бачив можна було тільки через старий хлів, в якому тримали свиней.
Але тільки донька увійшла туди, як з других дверей показався батько. Побачивши батька, дочка швидко заховалася на оборі у свині.
— Ну що поробляєш, люба? — спитав чоловік у свині, будучи напідпитку!
Дочка подумала, що її викрито і з того переляку відповіла:
— Сидю!
В батька мурашки по шкірі пішли і коси дибом стали. Він прибіг до хати і розказав жінці, що їх свиня вміє говорити. Жінка підняла чоловіка на глум. Чоловік довго не міг отямитися, а все частіше ходив до хліва та пробував поговорити з свинею. Але крім рохкання у відповідь нічого, не чув.
Незабаром він і зовсім кинув пити. А пізніше дочка розповіла матері про пригоду в хліві. Разом вони довго сміялися, але батькові про те нічого не сказали. От що означає бути там, де треба.