Одного разу прийшов до шапкаря замовник, приніс овечу шкуру і просить:
– Зший мені з цієї шкури шапку!
– Добре, – каже майстер, – пошию!
Вийшов замовник від майстра і думає: “Але шкурка велика – може бути, вдасться викроїти дві шапки ? ”
Подумав він, повернувся до шапкаря і питає:
– Скажи мені, майстре, а чи зможеш ти зшити з цієї шкірки дві шапки?
– Чому ж ні? – відповів шапкар. – Можу.
– Якщо так, зший тоді дві шапки, – сказав замовник і пішов.
Пройшов він недалеко, подумав, знову повернувся до шапкаря і запитав:
– Майстер, а три шапки пошиєш?
– Чому ж ні? – відповів шапкар. – Зшию і три.
Зрадів замовник і питає:
– А чотири пошиєш?
– Зшию і чотири! – відповів майстер.
– А п’ять?
– Зшию і п’ять.
– Тоді зший мені п’ять шапок!
Пішов замовник, але з півдороги знову повернувся і запитав:
– Майстер, а шість шапок пошиєш?
– Зшию і шість.
– А пошиєш сім? А може вісім шапок?
– Чому ж ні? І вісім пошию! – відповів майстер.
– Ну, тоді зший мені вісім шапок!
– Добре, пошию вісім. Приходь через тиждень за своїм замовленням.
Через тиждень замовник прийшов до майстра:
– Чи готові мої шапки?
– Чи готові, – відповідає майстер. Покликав він свого учня і каже:
– Піди і принеси замовникові його шапки. Учень приніс вісім маленьких шапочок – але на голову їх не надягнеш, хіба на яблуко! Глянув на них замовник, здивувався і запитав:
– Це що ж таке?
– Це шапки, які ти мені замовив, – відповів шапкар.
– Ей, майстер, чому ж ці шапки такі маленькі вийшли? ..
– А ти сам подумай! – відповів шапкар.
Забрав замовник вісім маленьких шапочок, пішов і став роздумувати: “Чому ж це такі маленькі шапочки вийшли? Чому? ..”