Одного ранку місіс Браун і місіс Берд пішли на цілий день у справах і залишили Паддінгтона займатися господарством.
– Я помию весь брудний посуд, який залишився після сніданку, – пообіцяв ведмедик. – А якщо вистачить часу, зроблю генеральне прибирання.
– О Боже! – перелякалася місіс Браун. – Боюся, добром це не скінчиться.
Як тільки за дорослими зачинилися двері, Паддінгтон приступив до роботи. Він вимив всі брудні тарілки, чашки і блюдця і поставив їх в сушарку.
Потім він витер пилюку, виправ всі ганчірки і рушники і повісив їх сушитися.
Розвісивши білизну, вирішив спекти шоколадний торт – йому дуже хотілося влаштувати сюрприз для місіс Браун і місіс Берд.
Паддінгтон любив готувати і незабаром вже щосили змішував у великій мисці борошно, какао, цукор і молоко.
І ось тісто готове – ведмедик запустив в нього лапу, щоб спробувати, яке воно на смак, і тільки тут помітив, скільки борошна і какао потрапило на стіл. Найгірше те, що підлога під ногами хрумкотіла, тому що на ній лежав цукор. Довелося дістати пилосос.
Тут і почалися неприємності.
Ведмедику хотілося швидше навести порядок на кухні, і в спішці він надів шланг не туди – замість того щоб всмоктувати повітря, пилосос став його видувати.
Весь пил, який зібрали раніше, вилетів назовні і чорною хмарою завис в повітрі. Паддінгтон мало не сів на підлогу від несподіванки.
Пил тепер був всюди: на вимитих тарілках, чашках і блюдцях, на ганчірках і рушниках, які він повісив сушитися, на столі, на стільцях і на підлозі. Пил навіть потрапив в тісто.
Паддінгтон зрадів, що вирішив спекти саме шоколадний торт. У коричневому тесті пил буде не так помітний.
Довелося ведмедику починати все спочатку.
Він перебрав посуд. Потім виправ ганчірки і рушники і повісив їх сушитися.
Витирати пил тепер було нічим, довелося збирати його пилососом.
На цей раз Паддінгтон декілька разів перевірив, чи прикріпив шланг куди треба.
Прибирати пилососом виявилося дуже цікаво, і деякий час Паддінгтон витратив на те, щоб написати на столі своє ім’я.
Тільки діставшись до першої літери «д», він зауважив, що миска з тестом спорожніла.
Ведмедик заглянув в трубку і став думати, що ж тепер робити.
Паддінгтон був не з тих ведмедів, які легко здаються. Він ще раз подивився на трубку, і у нього з’явилася ідея.
Нехай пилосос ще раз повторить те ж саме!
Він знову прикріпив шланг не туди, куди треба, відійшов в сторону і став чекати, коли тісто вилізе назад.
Секунду-другу нічого не відбувалося, і ведмедик вже хотів поколупатися в шлангу ложкою, але тут пролунало гучне шипіння.
Тільки що кухня сяяла чистотою …
… а тепер вона виглядала так, ніби на неї пролився шоколадний дощ.
Паддінгтон сумно озирнувся. У кухні стало навіть брудніше, ніж раніше. Такого розгрому він ніколи ще не бачив.
Ведмедик сумно зітхнув і в третій раз за ранок почав все спочатку.
Він перебрав посуд. Потім виправ всі ганчірки і рушники і повісив їх сушитися. Потім вимив підлогу, протер стіни і начистив стільці і стіл – так, що вони заблищали!
Він все відмив до блиску! Крім самого себе. Але було вже пізно – біля вхідних дверей пролунав дзвінок.
– Паддінгтон! – вигукнула місіс Браун. – Що з тобою? Ти здоровий? Ти весь в якихось плямах.
– У коричневих плямах, – уточнила пані Берд.
Паддінгтон подивився на себе в дзеркало і тільки тут помітив, як він вимазався.
– У мене, місіс Берд, здається, прибиральна висипка, – сказав він.
Місіс Берд поспішила на кухню і з подивом побачила, що там панує бездоганна чистота.
Вона, правда, замислилася, чому цей висип виступив не тільки у Паддінгтона на мордочці, але і на його плащику, і на вусах, але вголос нічого не сказала.
– Йшов би ти наверх і прийняв гарячу ванну, – сказала вона.
Паддінгтон вирішив, що він так і зробить. Він дуже втомився після важкого дня.
Пізніше, коли він уже заліз в своє ліжечко, місіс Браун принесла йому вечерю на підносі.
– Виглядаєш ти краще, – сказала вона. – Схоже, тобі просто треба було відпочити.
– Це я не від генерального прибирання покрився плямами, – сказав ведмедик. – А тому, скільки всього довелося прибирати потім!