Жив-був на світі чоловік, злющий – презлющий. Ніяк йому жінка не могла догодити. І завжди йому здавалося, що вона мало працює. Приходить він якось раз додому з сіножаті і давай лаятися.
– Не гнівайся даремно, – каже йому дружина. – Давай краще завтра поміняємося роботою: я піду замість тебе сіно косити, а ти залишайся вдома і господарством займайся.
Зрадів чоловік і відразу погодився.
Рано вранці закинула жінка косу на плече і пішла на луг сіно косити, а чоловік залишився по господарству поратися.
Насамперед вирішив він збити до обіду масло. Але тільки взявся за справу, як захотілося йому пити, і пішов він в льох за пивом. А поки він цідив в кухоль пиво, чує: до кухні поросятко зайшло. Затиснув він в кулаці корок від бочки і вгору по сходах, подивитися, як би не перекинуло порося масничку . Прибіг, та пізно, порося вже встигло перевернути масничку і злизує з підлоги вершки. Чоловік так розлютився, що бочка з пивом у нього з голови геть вилетіла, і він кинувся щодуху за поросям. Наздогнав його, в дверях і так ногою піддав, що порося замертво впало на землю. Тут чоловік згадав, що в руках корок від бочки тримає, і бігом в льох. Прибіг, а бочка вже порожня, пиво давним-давно з неї все витекло.
Пішов він знову до хати, масничку знайшов, вершки залив і почав масло збивати, щоб до обіду, значить, встигнути.
Але тільки він взявся за справу, аж згадав, що скоро полудень, а корова все ще не годована і не поєна. Гнати її на пасовисько уже пізно. Нехай, думає, попасеться на даху. Дах у них був покритий торфом і весь поріс високою, соковитою травою. Дай, думає чоловік, перекину на дах дошку і проведу по ній корову. Але масничку він не наважився з рук випустити, тому що по кухні повзав його малюк, а той тільки й мріяв перевернути масничку догори ногами. Почепив чоловік масничку на спину і за коровою пішов. Але перш ніж тягнути її на дах, вирішив напоїти. Взяв відро і за водою пішов. Але тільки нахилився над криницею, вершки з маснички вилилися і йому прямо за комір.
Надходив обід. Вирішив тоді чоловік хоч кашу зварити. Налив у горщик води і поставив на вогонь. Тут йому стукнуло в голову, що корова може з даху звалитися. Чого доброго, ще переламає собі ноги або шию зверне. Пішов він корову прив’язувати. Один кінець мотузки їй до шиї прив’язав, а другий пропустив через димар і прив’язав до своєї ноги.
Вода в горщику тим часом давно закипіла, а він ще й не брався молоти крупу. Тільки почав молоти крупу, а корова візьми та й впади з даху і потягнула його за собою в димар! Міцно застряг він в пічці, а корова повисла на мотузці між небом і землею ні туди і ні сюди!
Чекала-чекала жінка, коли чоловік її обідати покличе, але час ішов, а її ніхто не кликав. Нарешті лопнуло у неї терпіння, і пішла вона додому. Приходить і бачить: висить на мотузці бідолаха корова. Кинулася вона до неї і обрізала мотузку косою. А чоловік як звалиться на припічок! Заходить жінка на кухню, а він в горщику з кашею стирчить, одні ноги назовні!